Суд Гамбурга отклонил просьбу закрыть дело Сергея Кузнецова о подрыве «Северных потоков»
27 октября Высший земельный суд Гамбурга отклонил ходатайство адвокатов украинского военнослужащего Сергея Кузнецова о прекращении уголовного дела и решил продолжить слушания. Суд заявил, что немецкое право не ограничивает право обвиняемого на защиту и свободу свидетельствовать, даже если он ранее служил в украинских вооружённых силах и был связан с государственной тайной.
Главное
- 27 октября в Высшем земельном суде Гамбурга прошло второе заседание по делу Сергея Кузнецова.
- Суд відклонил ходатайство адвокатов о закрытии производства и продолжил рассмотрение дела по графику.
- Первое заседание состоялось 14 октября; Сергею Кузнецову предъявлены обвинения во взрыве, повреждении имущества, нарушении работы коммунальных служб и участии в военных преступлениях.
- 26 сентября 2022 года подводные взрывы повредили три из четырёх ниток газопроводов «Северный поток-1» и «Северный поток-2».
- По версии следствия, Кузнецов возглавлял группу из шести человек, арестованную яхту в Ростоке и заложившую взрывные устройства у Борнгольма.
- Адвокаты утверждают, что прямых доказательств против Кузнецова нет, никто не видел его на яхте, а его ДНК на судне не обнаружено.
- Кузнецова задержали в Италии в 2025 году и передали Германии; украинского омбудсмена Дмитро Любинецкого обеспокоили условия его содержания под стражей.
Почему это важно
Решение оставляет немецкое уголовное дело в отношении Кузнецова открытым и продвигает расследование обстоятельств подрыва газопроводов «Северный поток» в 2022 году. Спор касается того, ограничивают ли нормы военной тайны его право консультуватися с адвокатами, давать показания и защищаться. Дело также затрагивает утверждение прокуратуры о возможной причастности украинских властей, тогда как Украина публично отрицает какую-либо связь с диверсией. Отдельный вопрос вызывает содержание Кузнецова под стражей в Германии.
Что произошло
27 октября 2026 года в Высшем земельном суде Гамбурга состоялось второе заседание по делу 50-летнего Сергея Кузнецова. Адвокати просили закрыть производство, поскольку на момент предполагаемых подрывів Кузнецов, за їхніми словами, перебував на дійсній військовій службі, був зобов’язаний зберігати державну таємницю і не міг вільно спілкуватися з адвокатами чи свідчити. Суд відхилив клопотання і заявив, що німецьке законодавство гарантує обвинуваченому право на захист і свободу свідчення в Німеччині, незалежно від правил служби іншої держави. Прокурація зазначила, що відмова Кузнецова давати показання не обмежує його право захищатися. Суд вирішив продовжити розгляд справи за встановленим графіком.
За версією слідства, восени 2022 року Кузнецов керував групою із шести осіб, яка орендувала яхту в Ростоку та попливла до данського острова Борнгольм, де заклала вибухівку у водах Балтійського моря. Слідство вважає, що щонайменше чотири вибухові пристрої масою від 14 до 27 кілограмів кожен спрацювали на глибині 70–80 метрів. Під час слухань також зачитали листи полковників Романа Червінського і Юрія Семенюка, які стверджували, що Кузнецов улітку та восени 2022 року перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій.
Как об этом пишут украинские источники
Українські ЗМІ наголошують на продовженні процесу та юридичному питанні про взаємодію військової таємниці з правом Кузнецова на захист і свідчення. Вони також акцентують увагу на листах українських військових, заяву президента Володимира Зеленського про відсутність причетності України та готовності допомагати слідству, а також на застереженнях омбудсмана щодо умов тримання під вартою. Значна увага приділяється позиції адвокатів, які стверджують, що слідство не має прямих доказів, які пов’язували б Кузнецова з яхтою або підривами.
Как об этом пишут международные источники
У міжнародному викладі у центрі уваги перебуває процесуальне рішення Гамбурзького суду та продовження справи колишнього українського військовослужбовця. Повідомляється про позицію суду, що німецьке право не обмежує право Кузнецова свідчити чи захищатися, а також про обвинувачення прокуратури та заперечення адвокатів щодо наявності прямого доказового зв’язку. Також нагадується, що Кузнецова раніше затримали в Італії та передали до Німеччини.
В чём расходятся сообщения
Адвокати стверджують, що на момент підривів Кузнецов перебував на активній військовій службі, був зобов’язаний зберігати державну таємницю і не мав змоги консультуватися з адвокатами або давати свідчення. Суд і прокурор відповідають, що німецьке законодавство не обмежує його право на захист і свободу свідчення, незалежно від правил військової служби іншої держави.
Прокурорція стверджує, що Кузнецов очолював групу, яка заклала вибухівку, тоді як адвокати заперечують наявність прямих доказамів проти нього, свідків, які бачили його на яхті, та його ДНК на судні. Федеральна прокуратура Німеччини також заявляє, що Кузнецов та інші учасники діяли від імені влади України, однак Володимир Зеленський сказав, що Україна не мала жодного стосунку до диверсії. Окремо матеріал містить розбіжні дати щодо офіційного пред’явлення обвинувачень: кінець червня 2026 року або 1 липня 2026 року.
Предыстория
Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Северный поток-1» і «Северный поток-2» у Балтійському морі. «Северный поток-1» був одним із основних маршрутів постачання російського газу до Німеччини до припинення постачань у серпні 2022 року. «Северный поток-2» не був введений в експлуатацію, оскільки Німеччина призупинила його сертифікацію незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Німеччина розслідує підрив як диверсію та підозрює щонайменше двох українців — Сергія Кузнецова та Володимира Журавльова, якого затримали в Хорватії. Кузнецова затримали в Італії в 2025 році на підставі європейського ордера на арешт і наприкінці листопада екстрадували до Німеччини. Він перебуває під вартою, зокрема в одиночній камері для «особливо небезпечних» по 23 години на добу; Дмитро Любінецький назвав такі умови потенційним катуванням.