Опубликовано

Удар по пункту гуманитарной помощи в Комишувахе унёс жизни至少 57 человек

Россия нанесла удары по пункту раздачи гуманитарной помощи и укрытию в селе Комишуваха Запорожской области. По состоянию на 12 ноября из-под завалов извлекли тела как минимум 57 погибших, 48 человек опознаны. Минобороны Украины заявило, что обстрелы пункта помощи, спасателей, больницы, энергетической инфраструктуры и других объектов нарушают нормы международного гуманитарного права.

Главное

  • 2 ноября в Комишувахе девятью авиабомбами атаковали пункт раздачи гуманитарной помощи и укрытие, где находились люди.
  • Пункт помощи работал в бывшей гимназии «Джерело»; время и место раздачи заранее объявили.
  • Станом на 12November из-под завалов извлекли тела как минимум 57 погибших, 48 человек опознаны.
  • Среди погибших — двое спасателей ДСНС и четверо полицейских.
  • 8 ноября дроны трижды атаковали спасателей, которые семь суток разбирали завалы в Комишувахе.
  • Удар по харьковской городской больнице 3 ноября привёл к постраданию 73 человек; 226 пациентов эвакуировали.
  • За 2–10 ноября Минобороны Украины заявило о шести атаках как минимум по одному объекту в девяти областях, нарушающих Женевские конвенции.

Почему это важно

Удар по заранее объявленному пункту раздачи гуманитарной помощи привёл к гибели как минимум 57 человек, среди них — спасатели и полицейские. Последующие атаки дронов на спасателей во время разбора завалов усиливают опасения за безопасность гуманитарных операций и работников экстренных служб. Обстрелы гуманитарной помощи, больниц, энергетических и других гражданских объектов также имеют прямые правовые последствия для России.

Что произошло

2 ноября 2026 года российские войска нанесли удары по селу Комишуваха Запорожской области, где в бывшей гимназии «Джерело» раздавали гуманитарную помощь. По данным українских властей, на пункт помощи сбросили авиабомбу ФАБ-500, а затем ФАБ-3000 ударили по укрытию, где находились люди. Удари спричинили щонайменше 57 загиблих; станом на 12 листопада тіла 57 людей вилучено з-під завалів, 48 загиблих ідентифіковано, а пошуки тривали. Серед загиблих — двое рятувальників ДСНС та четверо поліцейських.

8 листопада безпілотники протягом дня тричі атакували місце робіт рятувальників, які вже сьому добу розбирали завали. Двоє рятувальників отримали поранення, пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень.

Міноборони України також назвало шість атак у дев’яти областях за 2–10 листопада, які порушують Женевські конвенції, зокрема удари по лікарні в Харкові, енергетичній інфраструктурі в Дніпрі, житловому будинку та дитсадку на Київщині й магазину в Кропивницькому. 3 листопада Росія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет у дев’яти областях, переважно в об’єкти генерації та підстанції. Внаслідок цих ударів загинули двоє людей і ще 20 дістали поранення. 7 листопада по Києву та Київщині застосували 36 ракет і 172 ударні дрони.

Как об этом пишут украинские источники

Українська влада та міжнародні гуманітарні структури наголошують, що час і місце роздачі допомоги в Комишувахі було оголошено заздалегідь. Українське Міноборони описує удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетиці, житлових будинках і магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремою частиною правової оцінки є атаки на рятувальників ДСНС, які працювали на місці катастрофи.

Как об этом пишут международные источники

Місія ООН з прав людини в Україні заявила, що в Комишувахі було влучено в заздалегідь оголошений пункт роздачі гуманітарної допомоги, що порушило основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року назвала удари по енергетичній інфраструктурі воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Предыстория

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року; Додатковий протокол I було підписано 12 грудня 1977 року і ратифіковано 29 вересня 1989 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною цих документів, попри відкликання декларації про визнання комісії, яка у 2019 році встановила факти. За Женевськими конвенціями Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних та розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.