Генпрокуратура назвала служебным проступком поездку бывшего генпрокурора Кравченко за границу
Офис генерального прокурора завершил внутреннее служебное расследование о выезде за границу бывшего генпрокурора Руслана Кравченко и установил, что тот совершил служебный проступок, использовав иностранное приглашение и самостоятельно оформив командировку. Возможная уголовная ответственность остается в компетенции НАБУ и САП по делу «Карфаген», а сам Кравченко был освобожден от должности ранее — на основании собственной заявки.
Главное
- Служебное расследование Офиса генпрокурора по делу Кравченко завершено и подписано 2 ноября
- Кравченко признан виновным в служебном проступке из-за самостоятельного оформления необоснованной командировки и использования служебного положения в личных интересах
- Он использовал приглашение на Генеральную ассамблею ПАСЕ, адресованное заместителю генпрокурора Виктору Логачову, который отказался от участия
- Кравченко сам подготовил, напечатал и подписал приказ о собственной командировке, не привлекая департамент международного сотрудничества
- Материального ущерба Офису генерального прокурора расследование не установило
- Кравченко выехал из Украины через пункт пропуска «Шегини — Медика» 14 сентября; 15 сентября Рада поддержала его отставку 317 голосами
- Вопрос возможной уголовной ответственности Кравченко решают НАБУ и САП в рамках дела «Карфаген»
Почему это важно
Выводы внутреннего расследования закрепляют административную ответственность Кравченко за обстоятельствами его выезда из Украины: использование иностранного приглашения, самостоятельное оформление документов, служебной печати и отказ от государственной охраны. При этом возможная уголовная оценка его действий остается за НАБУ и САП. Поскольку Кравченко был освобожден от должности еще до завершения расследования на основании собственной заявки, его результаты не были причиной увольнения, а зафиксировали нарушения уже после ухода с поста. Офис генпрокурора не заявил о материальном ущербе, что ограничивает последствия дисциплинарной ответственностью и возможной дополнительной правовой оценкой.
Что произошло
Офис генерального прокурора завершил служебное расследование о бывшем генпрокуроре Руслане Кравченко та виявил, что тот вчинив служебний проступок через самостійне оформлення безпідставного відрядження за кордон і використання службового становища у власних інтересах. За результатами розслідування Кравченко безпідставно використав запрошення іноземної держави — запрошення на Генеральну асамблею Парламентської асамблеї Ради Європи, адресоване заступнику генпрокурора Віктору Логачову. Логачов відмовився від запрошення, про що міжнародний департамент Офісу генерального прокурора повідомив ПАРЄ.
Кравченко самостійно підготував, надрукував і підписав наказ про власне відрядження, хоча мав доручити це департаменту міжнародного співробітництва. Працівники цього департаменту наказ не друкували. 11 вересня Кравченко попросив у начальниці Управління державної охорони гербову печатку Офісу генерального прокурора та залишив її собі; 14 вересня печатку разом із конвертом, підписаним наказом про відрядження та його копією виявили в його кабінеті. Перед виїздом він письмово відмовився від державної охорони, на яку мав право за статусом охоронюваної особи. Службовий автомобіль Офісу для перетину кордону не використовував.
Розслідування встановило порушення Кравченком низки нормативно-правових актів, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, але не виявило матеріальних збитків для відомства. Кравченко безпосередньо у справі «Карфаген» не фігурує, а офіційних обвинувачень йому не висували. Можливість додаткової правової оцінки його дій не виключена.
Как об этом пишут украинские источники
Українське висвітлення зосереджується на порушеннях у документах про відрядження, використанні запрошення ПАРЄ та гербової печатки, а також на наслідках для дисциплінарної відповідальності. Важливим є розмежування двох процедур: Кравченко звільнили на основі власної заяви про відставку ще до завершення службового розслідування. Матеріалівalso значну увагу приділяють операції «Карфаген», заяві Кравченка про підозри та його запереченню причетності до прикриття незаконних кол-центрів.
В чём расходятся сообщения
Джерела розходяться щодо обставин виїзду Кравченко через пункт пропуску. Дourceи в правоохоронних органах стверджували, що спочатку його не випустили через позначки НАБУ і САП, а згодно пропустили після дзвінка з Києва; Державна прикордонна служба заперечила інформацію про виїзд «за дзвінком з Києва». Також є неузгодженість щодо участі Кравченко в заході ПАРЄ: сам він заявляв, що їхав на слухання, а Рада Європи повідомила, що організатори його не запрошували. Джерела неоднаково датують виїзд — 13 вересня, ніч проти 14-го або безпосередньо 14 вересня.
Предыстория
Кравченко подал заявление об отставке 7 сентября. Президент Владимир Зеленский отстранил его от должности генпрокурора 14 сентября, а 15 сентября Верховная Рада поддержала его увольнение 317 голосами, после чего Зеленский подписал соответствующий указ. Изначально иностранное приглашение поступило заместителю генпрокурора Виктору Логачову, который отказался от участия, а международный департамент Офиса генпрокурора сообщил ПАСЕ, что украинские представители не примут участия.
Кравченко заявил, что выезд был связан с началом операции НАБУ и САП «Карфаген», направленной на выявление схемы прикрытия мошеннических кол-центров. 14 сентября он сообщил о подписании подозрения директору НАБУ Семену Кривоносу и человеку из окружения руководителя САП Александра Клименка. Кравченко отрицал какую-либо причастность к прикрытию незаконных кол-центров.