Высший антикоррупционный суд приговорил Дину Пимахову к 9 годам лишения свободы
Высший антикоррупционный суд признал бывшую первую заместительницу главы Государственной миграционной службы Дину Пимахову виновной в получении неправомерной выгоды в особо крупном размере и приговорил ее к 9 годам лишения свободы. Суд также назначил конфискацию всего принадлежащего ей имущества и ограничение на занятие определенных должностей. Вирок вступит в силу через 30 дней, если не будет обжалован.
Главное
- Динa Пимахова признана виновной по части 4 статьи 368 Уголовного кодекса Украины.
- Суд назначил 9 лет лишения свободы и конфискацию всего принадлежащего Пимаховой имущества.
- Строк обжалования и вступления вирока в силу составляет 30 дней.
- В 2017 году Пимахова получила 1 800 долларов за оформление временного разрешения на пребывание гражданина Вьетнама.
- За 30 000 долларов она як бы организовала получение гражданином Ирана украинского гражданства и паспортов.
- В рамках схемы предполагалось использовать поддельные документы, подставных лиц для ДНК-теста и фальшивое судебное решение.
- Продолжительность запрета Пимаховой занимать определенные должности источники указывают по-разному — два или три года.
Почему это важно
Дело касается коррупции в сфере миграционной и гражданской политики Украины, связанной с документами для иностранцев, получением гражданства и паспортов. Приговор в виде девяти лет лишения свободы, конфискации имущества та обмеження щодо посад є значним покаранням для колишньої високопосадовця. Тривале розслідування, розпочате 2017 року, та суперечки щодо обставин операції НАБУ роблять цю справу важливою не лише через вирок, а й через її процедурну історію.
Что произошло
2 листопада 2026 року Вищий антикорупційний суд засудив колишню першу заступницю голови Державної міграційної служби Діну Пімахову до 9 років позбавлення волі. Її визнали винною у отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за частиною 4 статті 368 Кримінального кодекса України. Колегія суддів кваліфікувала її дії як вимагання хабара за сприяння іноземцям у отриманні українського громадянства та оформленні документів. Суд призначив конфіскацію всього майна, яке належало Пімаховій, а також стягнув майже 153 тисячі гривень процесуальних витрат на залучення експертів. Рішення ухвалене з окремою думкою, а вирок набуде законної сили через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляції.
Как об этом пишут украинские источники
Українські джерела зосереджуються на вирокі, дев'ятирічному покаранні, конфіскації майна та обмеженнях щодо посад після засудження. У публікаціях також розкрито схеми, пов'язані з посвідками на тимчасове проживання, громадянством за територіальним походженням, паспортами, підробленими документами та участю підставних осіб у ДНК-тестуванні. Значна увага приділяється процедурній історії — операції НАБУ 2017 року, можливій провокації та тривалому розслідуванню.
В чём расходятся сообщения
У джерелах немає єдності щодо строку заборони Пимаховій обіймати певні посади: частина повідомлень називає два роки, інші — три. Також обставини операції НАБУ листопада 2017 року залишаються дискусійними: НАБУ стверджувало, що її агент діяв у межах спецоперації, яку перешкодили інші відомства, тоді як Пимахова заперечувала вимагання хабара та повідомляла про провокацію.
Предыстория
Розслідуження почалося 2017 року в межах антикорупційної операції, спрямованої на виявлення організованої злочинної групи з-поміж чинних і колишніх посадовців Державної міграційної служби. Прокурори стверджували, що Пимахова отримала 1 800 доларів за оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину В'єтнаму на основі фіктивного працевлаштування, а також попросила 30 000 доларів за організацію отримання громадянином Ірану українського громадянства за територіальним походженням і паспортів. 29 листопада 2017 року під час спроби передачі їй хабара затримали агента НАБУ. НАБУ повідомило про зрив операції через втручання СБУ та Генеральної прокуратури, тоді як Пимахова стверджувала, що повідомила про провокацію. У грудні 2019 їй повідомили про підозру та взяли під варту; у березні 2018 року вона залишила Державну міграційну службу за власним бажанням. Максимальне покарання за статтею обвинувачення передбачає до 12 років позбавлення волі.