Південна Корея частково відкликає дипломатів з посольства в Україні через суперечку щодо північнокорейських полонених
20 жовтня Південна Корея оголосила про часткове виведення дипломатичного персоналу зі свого посольства в Україні. Причиною названо відсутність конструктивних кроків Києва для врегулювання суперечки щодо розкриття передачі двох північнокорейських військовополонених, а також загрозу російських ударів для безпеки співробітників. Консульський персонал і тимчасовий повірений залишаються в Києві.
Главное
- 20 жовтня Південна Корея оголосила про часткове виведення дипломатів з посольства в Україні.
- Серед причин — відсутність позитивних кроків Києва у врегульничному спорі щодо двох північнокорейських полонених та загроза російських авіаударів.
- Консульський персонал і тимчасовий повірений залишаються в Києві для підтримання зв'язку і захисту громадян Південної Кореї.
- Суперечка почалася після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу двох полонених.
- Сеул стверджує, що Київ порушив домовленість про нерозголошення; Київ заперечує існування такої угоди.
- На початку жовтня Сеул уже відкликав посла Пак Кі-чана; він повернувся до Сеула 10 жовтня.
Почему это важно
Цепульки другий поспіль каральний дипломатичний крок Сеула — після відкликання посла на початку жовтня — що свідчить про рідкісне публічне погіршення відносин між двома країнами, які поділяють інтерес у протидії залученню Північної Кореї до війни Росії проти України. Розбіжність у питанні існування угоди про нерозголошення залишається неузгодженою, а безпековий чинник додає окремого виміру. При цьому консульська присутність і канал зв'язку через тимчасового повіреного зберігаються, тож базові функції і захист громадян продовжують працювати.
Что произошло
Міністерство закордонних справ Південної Кореї 20 жовтня оголосило, що виводить частину дипломатичного персоналу свого посольства в Україні. Речник відомства Пак Ду Сун на брифінгу назвав дві причини: по-перше, Україна не зробила конструктивних кроків для врегулювання суперечки довкола публічного розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї; по-друге, забезпечення безпеки дипломатів ускладнене через постійні загрози російських ракетних і авіаударів по Києву та Україні. Сеул не уточнив кількість відсторонених співробітників і терміни виведення. Попри це, тимчасовий повірений у справах і весь консульський персонал залишаються в Києві — для підтримання дипломатичних комунікацій і захисту громадян Південної Кореї. Суперечка сягає виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу двох полонених, захоплених у Курській області на початку 2025 року. На початку жовтня Південна Корея вже відкликала свого посла Пак Кі-чана, який повернувся до Сеула 10 жовтня.
Как об этом пишут украинские источники
Українські джерела наголошують на позиції офіційного Києва: заперечення існування угоди про нерозголошення (через Офіс президента і Дмитра Литвина), твердження Андрія Сибіги, що відкликання є тимчасовим і що Сеул знав про намір Зеленського заздалегідь, а також готовність МЗС до відновлення «конструктивного діалогу» (речник Георгій Тихий). Кілька українських видань наводять думку колишнього посла Валерія Чалого, що епізод виявив глибшу проблему — ослаблення координації в українській зовнішньополітичній системі.
Как об этом пишут международные источники
Англомовні джерела (зокрема американські й азербайджанські) ставлять у центр уваги саме суперечку щодо полонених і звинувачення Сеула на адресу Києва, включаючи слова президента Лі Чже Мюна про «виставлення його брегуном» і натяки, що Україна нібито намагалася розпалити конфлікт між Кореями. Міжнародні матеріали також виділяють безпекову складову часткового виведення на фоні російських ударів і менше уваги приділяють українському меседжу про готовність до діалогу.
В чём расходятся сообщения
Центральна розбіжність — щодо існування угоди про нерозголошення інформації про передачу двох північнокорейських полонених. Сеул стверджує, що така домовленість була і її порушили; Офіс президента України і радник Дмитро Литвин це заперечують. Південна Корея також публічно наголошує, що метою конфіденційності був захист полонених та їхніх родин у КНДР; цей аргумент не підтверджується українською стороною.
Предыстория
У січі 2025 року українські сили захопили двох північнокорейських військовослужбовців у Курській області. Обидва у медійних інтерв'ю висловлювали бажання оселитися в Південній Кореї, побоюючись переслідувань у разі повернення на Північ. 23 вересня президент Володимир Зеленський публічно оголосив про їхню передачу Сеулу під час виступу на Генасамблеї ООН. Південна Корея стверджує, що домовленість про конфіденційність мала на меті захист полонених і їхніх сімей у КНДР; Офіс президента України це заперечує. На початку жовтня Південна Корея відкликала свого посла Пак Кі-чана, який повернувся до Сеула 10 жовтня. Північнокорейські державні ЗМІ передачу полонених не коментували.