Чёрное море стало самым опасным морским маршрутом мира
В 2026 году в Чёрном море атаковали более 570 судов, в результате чего погибли как минимум 40 моряков. Число нападений резко выросло, снизив судоходство через украинские порты и вынудив часть владельцев судов отказаться от рейсов в регионе.
Главное
- С начала 2026 года в Чёрном море атаковали более 570 судов.
- В результате атак погибли не менее 40 моряков, включая 24 загибших в районе Ормузского пролива.
- С июля по сентябрь атаковали около 387 судов — более чем в пять раз больше, чем в предыдущем квартале.
- В третьем квартале 2026 года фиксировали в среднем более четырёх атак на судна в сутки.
- Около 90% атак за последние 45 дней, по оценке Ambrey, осуществила Россия.
- 23 октября у берегов Румынии атаковали «Хорив»/Khoryv: судно загорелось и затонуло.
- В августе морской экспорт украинской агропродукции сократился до 1,4 млн тонн — примерно на 75% ниже довоенного уровня.
Почему это важно
Нападения привели к гибели моряков, резко сократили коммерческое судоходство и нанесли удар одному из ключевых мировых торговых маршрутов. Через чёрноморские порты теперь проходит лишь около 10% украинского экспорта зерновых, масличных культур и связанной продукции. Высокие страховые ставки, повышенные риски и низкая прибыльность делают регион менее привлекательным для судовладельцев. Безопасность судов у румынского побережья також посилила занепокоенность государств — членов НАТО. Поскольку Украина и Россия вместе обеспечивают более четверти мировой торговли пшеницей, эскалация в регионе затрагивает глобальные продовольственные рынки.
Что произошло
С начала 2026 года в Чёрном море атаковали более 570 судов, погибли не менее 40 моряков. Наиболее интенсивным стал период с июля по сентябрь: за три месяца зафіксували близько 387 атак, понад чотири на день у середньому. За оцінкою Ambrey, близько 90% нападів на судноплавство за останні 45 днів здійснила Россия. Україна і Росія також посилили удари по торговельним судам і портовій інфраструктурі.
У жовтні атаки відбулися біля узбережжя Румунії. 15 жовтня двома безпілотниками атакували 37-річний хімічний танкер Wine Trader, що чекав на вантаж із Молдови. 22 жовтня атакували ще один танкер: один моряк загинув, троє зникли безвісти. 23 жовтня удар спричинив пожежу та затоплення вантажного судна «Хорив»/Khoryv. Стандартні повідомлення підтверджують загибель одного моряка та зникнення трьох інших, однак частина повідомлень згадує лише одну підтверджену загибель.
Внаслідок атак різко впав потік суден через порти Великої Одеси: у вересні їх обслужили менше десяти, тоді як у липні — приблизно 400. Морський експорт української агропродукції в серпні скоротився до 1,4 млн тонн, приблизно на 75% порівняно з довоєнним рівнем. Частина судновласників відмовилася від рейсів у Чёрне море через небезпеку, високу вартість страхування та нижчу прибутковість.
Как об этом пишут украинские источники
Українські медіа наголошують на перерві в роботі українських портів, скороченні морського експорту агропродукції та внеску українських ударів по російському судноплавству. Вони також розглядають напади на торговельні судна й портову інфраструктуру як частину циклу взаємних ударів України та Росії. Окремою темою є ескалація біля Румунії та запити Румунії й Болгарії до союзників по НАТО посилити протиповітряний захист і надати засоби протидії дронам.
Как об этом пишут международные источники
Міжнародне висвітлення порівнює Чорне море з Перською заткою, наголошуючи на більшій кількості атак і вищій смертності моряків. Основний фокус — комерційні та страхові наслідки: ставки за воєнні ризики можуть сягати 15% вартості судна, а судновласники уникають маршруту. Також увага зосереджена на атаках біля румунських вод і на залученні союзників по НАТО до посилення захисту регіону.
В чём расходятся сообщения
У повідомленнях про атаку на «Хорив»/Khoryv є розбіжність щодо людських втрат. Більшість повідомлень називають одного загиблого моряка та ще трьох зниклих безвісти, тоді як частина акаунтів згадує лише одну підтверджену загибель.
Предыстория
Дані про атаки та загибель моряків надали Ambrey і Міжнародна морська організація. Українська кампанія проти суден розпочалася зі спроби перекрити постачання дизельного палива до окупованого Криму, а згодом поширилася на судноплавство в районі Керченської протоки. Росія у відповідь посилила атаки на судна, що відвідують українські порти, попри скорочення кількості українських ударів. Частина компаній, які продовжують рейси в Чорному морі, використовує старіші судна з нижчою вартістю страхування; частина мають вік до 50 років і незадовільний технічний стан.